Південна державна сільськогосподарська дослідна станція
ІВПіМ НААНУ
Діяльність Південної державної сільськогосподарської дослідної станції ІВПіМ НААН нерозривно пов’язана з історією Інституту південного овочівництва і баштанництва (2001-2011 рр.) та Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва (1969-2001 рр.). Херсонська селекційна дослідна станція баштанництва, яка була створена в червні 1969 року за рішенням Президії ВАСГНІЛ, стала єдиною спеціалізованою установою з баштанництва в Україні та другою в колишньому Радянському Союзі (після Биковської (Росія) дослідної станції).
На той час сортимент сортів кавуна був невеликим — вирощували широко відомий сорт кавуна Мелітопольський 142, створений шляхом доборів із місцевої популяції Мелітопольського району Запорізьської області, сорти Мелітопольський 60, Роза юго-востока, які сильно уражувались фузаріозним в’янення та антракнозом.
На новоствореній станції в період 1970-1990 рр. в селекції були взяті напрямки на високу врожайність, якість, транспортабельність і стійкість проти хвороб. Першими створеними сортами кавуна стали широковідомі Таврійський, Сніжок, Восход; дині – Голянка, Тавричанка; гарбуза – Херсонська, кабачка – Золотинка, які стали державними стандартами Радянського Союзу.
В 1991 році на станції організовано відділ прикладної генетики, головним завданням якого було створення генного банку баштанних культур.
Велику допомогу станції в цій справі надали д-р. біол. н. Т.Б. Фурса (ВІР), д-р с.- г. н. К.Ю. Дютін (Всеросійський науково-дослідний інститут зрошуваного овочівництва і баштанництва), канд. с.-г. наук К.Б. Сінча (Биківська ДС). Робота з інтродукції, вивчення, підтримання та зберігання колекційних зразків продовжується й зараз. Склад колекції: кавун – 299 зразків, диня – 261, гарбуз – 101, кабачок – 67, патисон – 13 та інш. Створений на її основі генетичний банк здатний забезпечити практично всі напрямки селекції.
Організація й робота відділу прикладної генетики позитивно вплинула на подальшу роботу селекціонерів. Тільки за 1995-2000 роки на станції було створено більше 20 сортів і гібридів баштанних культур, такі як сорти Голопристанський, Красень, Орфей, Рясний, Серьоженька, Легінь, Каховський, Сотник та інші.
Починаючи з 1991 року для профілактики та лікування хвороб, пов’язаних з наслідками екологічних катастроф вперше в Україні селекційна робота була спрямована на створення сортів кавуна з радіопротекторними властивостями, які завдяки високому вмісту в них пектинових речовин мають властивість зв’язувати й виводити з організму людини іони важких металів, у тому числі радіоактивних, а також шнші токсини. Створені високопектинові сорти Оберіг, Протектор 2, Атлант, Новорічний, Різдвяний здатні зберігатися до 4-х місяців, що дає змогу значно збільшити період споживання їх у свіжому вигляді.
Попередні результати досліджень лягли в основу НТП “Баштанні культури” 2003-2010 років. Виконавцями НТП “Баштанні культури” селекційна робота проводилась за трьома основними напрямками:
Перший напрямок — генетичні аспекти селекції баштанних рослин. Другий напрямок – екологічні аспекти в селекції баштанних культур. Третій важливий напрямок – моделювання результатів селекції
Слід відзначити, що при проведенні досліджень з селекції баштанних культур пріоритетним напрямком було підвищення рівня біологічно цінних речовин в плодах. За результатами 2003-2010 років вдалося підвищити вміст пектину в плодах кавуна, каротину в плодах гарбуза майже в три-п’ять разів, а аскорбінової кислоти в плодах дині — в півтори рази.
Новостворені сорти баштанних культур розподіляються на такі, що придатні до переробки й такі, що придатні до використання у свіжому вигляді. Так, сорти кавуна, придатні до переробки на нардек та спирт мають високий вміст цукрів і пектинових речовин, дині – сухої розчинної речовини і вітаміну С, гарбузів – високий вміст каротину, бета-каротину, пектину, сирого жиру в насінні. В результаті такого підходу на Станції були створені сорти кавуна Спаський і Херсонський, дині – Ольвія, гарбуза — Альтаїр, Південний, Сірий український, Універсал. Моделі сортів для споживання у свіжому вигляді розподіляються на ранньостиглі багатоплідні, середньостиглі з високою якістю плодів, стійкі проти хвороб та абіотичних стресів, пізньостиглі лежкі та транспортабельні.
Дослідження Станції й надалі спрямовуватимуться на розширення асортименту овоче-баштанних культур лікувально-профілактичного призначення та забезпечення населення України цінним продуктом харчування.